Я наче перед собою бачу його очі,
А ти спробуй їх забути, якщо вони не дають спати ночі.
У них так мило бігать вогні
І я б тонула в них, не рахуючи ті дні.
Здавалося б, так усе банально.
І головне, щоб не стало все летально.
Тут розуму багато і не треба,
Я просто з ним неначе вище неба.
Я не можу забути смак його губ,
А його руки гріли мене, в двісті раз краще дорогих шуб.
З пам'яті не витерти момент,
Як доводив, що кожний важчий аргумент.
Ти смієшся, а в очах твоїх гуляють чорти.
І найдальші струни душі зумів зачепити тільки ти.
Я вірю, що ми іще зустрінемось
І до нестями сильно обнімемось.
І уста наші зімкнутся в поцілунку.
І я знаю, він буде найвищого гатунку.
А потім руки ніжно переплетуться.
А вже вночі і тіла наші зіллються.
