Присвята Назарію Яремчуку…
Ти символом став,
Зерно сіяв добре і вічне.
І навіть колосся
Навчилось співати пісень.
І ім’я твоє
У нас вимовляють велично.
Назарова пісня
Не сходить із вуст кожен день.
Пр: Ще міг жити й жити
Літати у хмарах пташиною.
Пишатись синами,
Горнути дівча до грудей.
І славити наше,
Що ти називав Україною,
Наш соколе ясний,
Наш любий, співучий Орфей.
Роки пролітають,
Ми слухаєм пісню крилату.
Бо інших, безкрилих,
Ніколи ти в світ не пускав.
І нині ти маєш
Подяку людську, наче плату.
Проте Україна
Без тебе, Орфею, пуста.
Ти з нами завжди
Від синіх Карпат до Азову.
Твоїми піснями
Тепер Україна живе.
Ти землю любив,
Боровся за волю і мову.
І нині та пісня
До бою за волю зове.
Прекрасно сказано! 
