Давайте говорити про любов.
Співати тільки про кохання...
Та згадувати як бушує в венах кров,
Коли був добрий час до хвилювання...
Людина молодіє на очах.
Та звідкіля беруться тільки сили?
Вірші складати по ночах,
Хоча цьому нас ні коли не вчили...
Не вчили, бо це все закладено в душі.
Не вчили, бо це єдиний дар від Бога.
Бо ми всі романтичні та й близькі,
Коли нам відкривається дорога.
Дорога нових зустрічей, пригод.
В коханні все цікаво та незвично.
До серця ми обираємо дуже потрібний код,
Та робимо це вдало , поетично...
В натхненні творчому ми зупиняємо цей час...
Тоді в душі все чисто та прозоро.
Та поки промінь сонечка не згас
Ми небо бачимо - безхмарне, неозоре...
Давайте говорити про любов.
Співати тільки про кохання...
Можливо Мир настане знов,
Як в ті часи, коли людина ще не бачила страждання...
Усі ми заслуговуємо на Рай.
Рай у душі як чистий небокрай.
