"..якби я знала, що то щастя
я б зупинила оту мить.."
ну як я цю мить не розгледіла?
ну як я цю мить не відчула?
думки між рядками, як лебеді
думки між рядками, як бурі
душа заплітається в коми
душа так втомилась брехати
вже пізно, нічого не зробиш
вже пізно тобі про це знати
я завжди робила, як кажуть
я завжди робила, як правильно
ці вчинки дурні насправді
ці вчинки пусті і марні
а серце так б'ється! - не чуєш
а серце так б'ється! - не дивишся
сама проти себе воюєш
сама в своїй долі помилишся
не скажу тобі ані слова
не скажу тобі ані фрази
сама не розгледіла, що це
сама не розгледіла зразу
та тягне всіма магнітами!
та тягне всіма планетами!
ми ніби завжди були рідними
ми ніби розбились кометами
ну як я цю мить не відчула?
ну як я цю мить не розгледіла?
я краще би поруч заснула
я краще би поруч по небу..
01.19
Хочу Вам порадити й звернути увагу на те, що міжнародним літературно-мистецьким журналом «Склянка Часу*Zeitglas» ( я там друкувався, журнал дійсно - справжній) оголошено X-й міжнародний поетичний конкурс
“Чатує в століттях Чернеча Гора”. Це літературне змагання поетів має відбуватися відповідно темі «Хіба самому написать…» та полягае у художньому осмисленні сьогодення України
Умови конкурсу:на сайті: http://zeitglas.io.ua/story
blackberry, незбагненно, казково 
і захоплююче. Така світла скорбота.. дякую вам за відвертість 
забираю до приватного архіву 
