ІІ
Давно це було.
Роки в-воду канули.
Не знають
Ні птахи,ні звір.
А згадки так глибоко
Душу поранили!-
Я все по- порядку
Скажу. - Повір!
Тепленькою,літньою,
Короткою нічкою,
Як сипались
Зорі з гори:
Стояла дівчина
З червоною стрічкою
І зірку просила:
- Світи!!1
Світи!!! -св1товая!
Світи!!! -мировая!
Вечірня і рання:
-Зійди!!!
Ой, місяцю ясний,
Який ти прекрасний!
Милого мені_
-Приведи!
І бігали ніжки
В зелені доріжки,
У шовковї трави,
У темні дубрави;
Там князь-місяченько
Прогулювавсь трішки:
В хмари золотаві
Ховав свої ріжки.
ІІІ
(народна пісня)
Ой, там за горою,
Та й за крем’яною,
Ой там ломить вітер
Ружу з калиною.
Ой, там ломить вітер
Ружу з калиною,
Ой, там розстається
Козак з дівчиною.
Козак розстається,
Дівчинонька плаче:
-Покарає Гослодь тебе!-
Побачиш,- козаче!
-Сам же добре знаю,
Що буде карати,
Та й піду на цвинтар
Могилу копати.
-Копай же, козаче,
Широку й глибоку,
Щоби й я лежала
Біля твого боку.
Копай же, козаче,
Глибоку й вузеньку,
Щоби й я лежала
Де твоє серденько!
-Ой ти, дівчино,
Чорнобрива!
Ти мені люба, дорога.
Ой, розійдемось
Добре, по згоді,
Щоб було легше ворогам.
