Як часто в сни мої приходиш, мамо,
Така красива й зовсім молода,
І так часу буває нам замало,
Бо він спливає, як швидка вода.
Твій погляд лагідний – проміння сонця,
І усмішка любов`ю розквіта…
Вже ранок стукає в моє віконце
І сонечко у двері загляда.
Не встигла, мамо, я тобі сказати
Як важко в світі одиноким буть,
І нікому любов свою віддати,
Та все погане назавжди забуть.
Не переймайся, люба моя мамо,
Я все здолаю, я дочка твоя,
Мене біда і горе не зламало,
Повір, що ще щаслива буду я!
