Парадокси — протиріччя зацикленість,
Правди пошуки, що ніби існуюча...
З місцем й часом все ніяк ми не звикнемось,
Все нових ілюзій плани малюючи...
Ми нав'язуєм свою ненав'язливість,
Інтроверти, що бояться самотності...
І роздвоєність породжує зрадливість,
Досягаючи ефекту зворотності.
Я заплутався в своїй саркастичності,
Егоїзм в горлянці став — як же вирвати?!..
А дрімаючий процент романтичності
Розуміє, що багато не виграти...
Не зліпити з мене куль, або коників,
Вибачайте, я не хочу ліпитися!..
А, як дзенькати настирливим дзвоником,
Мною можна й взагалі отруїтися.
Варто міру знати власним амбіціям
Та не плутати, що бажано, з дійсністю,
Просто жити, не складати петиції...
Може й здамся вам і я особистістю
Повчально!
