Планети чари кольорові,
Букет немислимий краси
Вітають зорі сяйноброві
Відколи світ - з води й роси!
Сім кольорів - міцна корона
Єднає землю й небеса,
Коли веселка, наче гроно,
Над Борисфеном провиса.
Квітчастий рай внизу і в небі,
Барвисті луки і сади,
Та все ж я б вибрав при потребі
Собі зелений назавжди.
Бо він прабатько кольоровий -
Червоне, синє, золоте -
Все, що цвіте, п'янке, медове -
Від нього множиться, росте.
Весна
зелене одягає,
Вінок прикрасить їй чоло.
Люблю, молюсь, благословляю
Листок зелений і стебло.
Іде зело широким світом
І кольорів несе оркестр.
Буяй, мій краю, зелен-цвітом
Над вічністю житейських плес!