Біля ставочку дід Панас,
Відомо, вже не в перший раз
І в теплу і в холодну днину
Ловив собі, ловив рибину.
Ставок той заховався в гай,
Природа наче справжній рай!
В гаю у тому в літню спеку,
Тай нащо їхати далеко,
Під супровід дзвінкий гітари
Закохані гуляли пари.
Там дід Панас, чи ненароком,
Бува, їх бачив, був під боком.
Дивись, прийшов сусід хлопчина,
А з ним гарнесенька дівчина.
Така краса... чарівна мавка,
Ну а хлопчину знав ще змалку.
Є приказка: не знаєш броду -
Не лізь-бо, голубе, у воду!
Ой, хлопці, хлопці молоденькі,
Чому радієте дурненькі?
До неї він, вона до нього...
Та саме тут пересторога!
З часів Адама ця спокуса.
Вже відростають в хлопця вуса...
Про змія, яблуко і Єву
Всю цю історію чуттєву
Ти чув? Вона усім відома.
Мабуть й тобі таки знайома.
Помий, як кажуть, краще вуха.
Яка тебе вкусила муха?
Бажань палких зелена гичка:
Яке ж у неї гарне личко,
Немов у Афродіти тіло...
Це непокоїть, зрозуміло.
Ти ризикнув, бо закортіло.
Так, ти пішов, пішов на діло.
Бо так бажав, жадав її.
Співали тихо солов'ї...
А рибка... рибка не клює, -
Терпіння у рибалок є.
Десь пара там, неподалік.
Ой що то молодечий вік!
Подумав дід, - збиратись час,
За вудку потягнув Панас.
Й таки спіймалась гарна щука!
Життя незрозуміла штука.
А поки дід збиравсь, крутився,
І епілог не забарився.
Пересторог відомих злива -
Реклама, що як людство сива...
Ти зрозумів?... Життя вчить нас...
Пішов з рибиною Панас...
Весела історія. 
