ЩЕ ВЧОРА У ДОЛОНЯХ УВЕСЬ СВІТ
Ще вчора, світило ясне сонце...
світ аплодував дарував квіти,
нині лл'є дощ, б'є у віконце...
іду з осені у зиму ,а не в літо.
Ще вчора ,була гарна принцеса...
і білосніжна, як вишенька цвіт,
манила струна ноти дантеса,
відзеркалювався зоряний світ.
Ще вчора ,на п'єдесталі слави!
і розправляла крила Гіганта,
у пишному наряді, як пава...
підкоряла Всесвіт - міс Атланта.
Ще вчора ,малювала полотно,
у барвах єднала час і думки,
була актриса грала у кіно ,
і квітнули троянди у стежки.
Ше вчора, у долоні увесь світ!
а нині пожовкле листя у ніг,
в зажуренім саду зів'ялий квіт,
і тану ,як сніжинка білий сніг.
Ще вчора, усміхалась я вітрам,
не страшні круті дороги , путі,
раділа літу молодим літам...
слухала водограй у джерелі .
Ще вчора, йшла по поверхні моря,
Янголом запалювала зірки ,
і щедра привітна була доля,
дарувала первоцвіт із роси.
Ще вчора ,бачила казкові сни,
мережила зоряне намисто,
вимірювала милі у світи-
і на вітті ,шелестіла листом.
Та нічого ,вічного немає ...
і на все, є початок і кінець,
росте дерево корінь всихає,
і у вічність, іде всякий мудрець.
М ЧАЙКІВЧАНКА
