Розгулявся плагіат, ніби справжня зірка.
Бродить сайтами будь-де і волає гірко: –
"Ой, не легко так мені скніти в цьому світі
І чомусь мене ніхто не спішить любити.
Намагаюсь одягти маску колоритну.
Зачіску роблю нову, змінюючись спритно.
І парфуми на мені, щоб душок був класний.
Хоч штанці в мене чужі – перекроїв вчасно.
Підфарбований ледь-ледь, та хіба це грішно?
Пожалійте вже мене і хоч трохи втіште.
Лиш покличте, враз прийду, дорогі поети!
Вам знайти допоможу славу в інтернеті.
Та одне усім скажу, майже достеменно.
Крил не маю, не злечу. Птаха я – наземна.
І душі в мене катма! Сірий і безликий.
Й поки невідомий ще, доти і великий."
26. 10. 2018 Л. Маковей (Л. Сахмак)
Картинка з інтернету
Правдиво...Інколи читаєш, ніби одна і та ж рука всім пише.))) Мабуть, звикли всі до плагіату. Читаю у Фейсбуці, як наводять приклади двох віршів, один із яких отой самий плагіат, але ж таке враження, що всіх те влаштовує, бо тепер друкують усіх, аби тільки гроші платили.
Тому, пані Світлано, я й написала цей вірш. Дістали у фейсбці. Наче б там і веселіше, бо більше людей читають, та вкрали в мене три вірші. Це тільки ті, на які я натрапила. Два просто скатали, буквально деякі слова змінили, а в третьому змінили слова посністю, а шаблон і тему вкрали. Тобто, тему, ритм, мелодику, розмір, першу строку. Вийшла собі така репліка. Але коли це я виставила на загал, то Ви б побачили, скільки людей її захищали. Якщо буде бажання, то подивіться. https://www.facebook.com/groups/200051983440910/?multi_permalinks=1818976291548463¬if_id=1540428030847133¬if_t=feedback_reaction_generic
Так, пані Антоніно, боротися з цим важко. Спробувала вже неодноразово у фейсбуці. І хочу сказати, що багато хто саме підтримують тих хто плагіатом займається. Тому цей вірш і написала.