Сьогодні з інету дізналася про двох наших загиблих у Донбасі. Допоки будем біль цей пити, ховать дітей і сльози лити?
«Не стало вчора знову наших двох,» –
Два материнських серця застогнали…
Не розуміють, що таке любов
Ті що безжально воїв убивали…
Читаю: ще не стало двох синів,
Знов дві сім’ї у траурі, у чорнім…
І білий світ для роду почорнів,
Бо дві кровинки вирвали учора.
«Чому вони? – б’є мозок у чоло –
Скількох іще ковтне війна героїв?
А чий наступний упаде шолом,
Допоки Путін буде у короні?»
Так, не одна впаде іще сльоза,
І не один рубець сковерка серце,
Поки закінчиться в Донбасі ця гроза,
Допоки будем з ворогом у герці?
Та прийде час – настане перелом,
Бо ж задарма не гинуть патріоти.
Прикриє Україну Бог крилом,
І будем, врешті, вільним ми народом!
19.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
