Сонце намагалося пробитись
Крізь мембрану дощових хмаринок,
Щоб промінчики змогли пролитись
Із небесних золотих шпаринок.
Сонце намагалось врятувати
Від депресії людей осінніх:
Стомлених, що вічність могли б спати
На горищі у сухому сіні...
Сонце намагалось, але марно.
Люди лиш дивились без надії
В небо дощове, похмуре й хмарне,
І ховали в ньому свої мрії...
Я дивився на людей із вікон,
Слухав тишу у німій квартирі,
Депресивним і похмурим ликом
Проводжав птахів в далекий вирій…
