Це літо було гарним до безтями
І спогади залишило на пам'ять,
Наповнене до краю почуттями,
Що у минуле часом ще поманять.
Під теплими промінчиками сонця
Збирала вишні між рядків дефісом,
Десь в пам'яті ще бродить голос хлопця,
Який ласкаво гомонів із лісом.
Удалині пливе десь тепле море,
По рейках далі потяги гуркочуть,
Не будь уже тепер таким суворим,
Думки у голові сказати хочуть.
Я виросла, змінилась, зрозуміла,
Свідомість вже на самотік впустила
І якось так раптово проясніла,
А я ж тебе, мій друже, не любила...
