Чомусь стало тихо і темно.
І ніби усе в одну мить
Розбилось і зникло. Напевно
Це серце від жалю болить.
Куди все поділось - не знаю.
В який же момент це було?
Спочатку здавалось - кохаю,
Кохання зі мною жило.
І раптом, з якогось-то дива,
Одного похмурого дня
Задумалась я - де ж причина,
Що ходжу сама я й сумна.
Змінилося щось у розмовах,
Чи відстань мене так гнітить.
Згадаю твій погляд і подих
І знову у серці щемить.
Придумати досі не можу,
Де спокій собі віднайти.
А поки лише сумно хожу
І слухаю ніжні пісні...
