Кавою пахне і левами,
Парком із екзо-деревами
Місто, де щирість і фальш
Свій витанцьовують вальс.
Вишнями пахне і грушами,
Навстіж відкритими душами,
Раціо-словом і тим,
Що його родить інтим.
Рейками пахне, колесами,
Фредро, Франком і Колессою.
Пахне хрущем після злив,
Тим, що Антонич лишив.
Пахне травою-зеленкою,
«Дзиґою» з артом, Вірменкою,
Дзвоном церковним із площ,
Бруком, що вилизав дощ.
Пахне балетом і скрипкою,
Модним товаром за шибкою
І Федоровичем ще,
Друком, що книги пече.
Пахне старою виставою,
Голубом в сквері лавою.
Сміхом, сльозою, вином,
Небом у хмарах і сном.
Пахне туристами, мовами,
Рухом, людьми гоноровими
Й тими, хто вбрані у хлам,
Просять при вході у храм.
Пахне дворами, жоржинами,
Вуличним співом, картинами.
Пряним минулим із веж
І вишиванкою теж.
Пахне Вкраїною-Мамою,
Мітингом, страйком, рекламою,
Богом, що ходить між мас,
Вірою в завтрашній час.