Ти тоненьким сірником розпаливши вогонь
підкинув сухі дрова колючими словами
високо розгорілось полум'я із долонь
виросла камяна стіна розлуки між нами.
Прошу, всі образи забудь, ласкай словами!
щоб від щастя ,до зір злітала ,як біла птиця
подай руку, цілуй солодкими устами
з злої тигриці ,стану для тебе добра киця.
О ,як стогнуть небеса гіркою сльозою,
від напруги ,розкололось небо і не в парі
лл'є дощ, гасить вогонь солоною водою
вітре, розжени далеко, чорні чорні хмари.
Cпалив у дим чудовий час у сірий попіл,
чаша щастя розбита у моїй душі журба
по над старі дуби неси на крилах сокіл
а ти літній дощ зціли ,щоб відродилась душа.
Ми із тобою, різні по статті по крові,
я мінус ,а ти плюс ,-і у нас відмінність в думках,
Одинокі серця єднають у любові ....
і одне одному віддають ніжність у словах.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Вірне порівняння:" Ми з тобою: я мінус, а ти плюс"...А різні полюси повинні притягуватися.
Одинокі серця єднають у любові ....
