в тремтяче серце літа ніж льодяної зливи_
як скалка до магніту до нього липне та,
яку збороти словом_ і поглядом не сила_
впокорена і клята. і хтива. і свята…
чи здужають негоду / грозу несамовиту
на ложі з оксамиту, серед зів’ялих руж...
з покуть таращать очі бліді сатрапи божі,
лящить спіраль з вольфраму_ танцює_ наче вуж…
кислотна магма ночі. кришталь давно порожній.
цибаті поторочі воркочуть колискову.
змарнілим і охлялим похмільний сплін пророчать
і смокчуть з них по черзі потраву калинову…
