Творець одвічно експериментує
на неосяжнім поприщі своїм –
об'єднує, роз'єднує, парує
усе, що на землі Його існує
на грані між розумним і дурним.
Була цивілізація і буде,
тасуються народи, племена...
Порядок є. І має бути всюди.
Та поки дикуни ідуть у люди,
юрмою володіє сатана.
І поки сонце наше догорає
і вичахає полум"я земне,
ніщо у цій юдолі не мине.
І, видно, й небо думає-гадає, –
чому фальшиве істину долає
і застує хорошому дурне?
