“Коли ми святили паску, Володя “Май” загинув…
Сам-один, у полі, він стікав кров'ю…
Весь тиждень терористи
не віддавали тіло славного командира…”
«Диалог.UA»
Народився день... вже сонце сходить.
Так святково дзвони віддзвонили!
Зранку йшли до церкви мирні люди,
на Великдень пасочки святили.
Кожен ніс у кошичку надію,
рушником прикриту вишива́ним.
В ній яйце як символ воскресіння
та добра й достатку побажання.
Наливались трави чистим соком,
все живе тягнулося до світла.
Тільки недалеко — за порогом
йшла війна мерзенна, хижа, підла.
Володимир “Май” один у полі
з раною смертельною лишався,
щоби ворог не дістався цілі,
самотужки бій прийняв, тримався.
І жила надія тиждень майже,
дні минали в пошуках, молитвах.
Та не сталось дива, дуже схоже —
милість притомилася у битвах.
Вірний друже! Соколе сміливий!
Син свого стражденного народу
На ім'я величне — В о л о д и м и р,
ти прости нас всіх заради Бога.
В день святого свята Воскресіння,
коли люди Боже славлять ім'я,
небеса відкриті для спасіння —
янгол на крила́х тебе підійме.
Люди, нам потрібно бити в дзвони!
Всіх скликати, на весь світ кричати.
Нас же, небайдужих, є — мільйони,
досить вже лишень спостерігати!
Слава нашим воїнам-героям!
Слава добровольцям, патріотам!
Слава всім незмінним волонтерам!
Слава матерям, родинам, дітям!
04.2018 р.