Йшов я й ненароком зупинився
Над струмочком в калиновій тіні.
І здалось мені що світ змінився,
Серце аж забилося в тремтінні.
Милувались квіти над водою,
А струмочок любувавсь на квіти
І співав тихенько пісню свою,
Пісеньку таку співав про літо.
Пісенька весела дальше лине,
Заставляє битися сердечко.
Над водою у кущі калини
Виплітає пташечка гніздечко
Забуяло все і враз розквітло,
Білі квіти повгинали гілки.
Буйні трави тягнуться на світло,
На причілку загуділи бджілки.
Вигравав струмочок дивне соло,
Хвиля вітру пісню відносила.
І земля раділа доокола,
Все краси з’єднала тайна сила.
Парище.
15 04 2018р.
