Залишилось розвіяти лиш спогади
І силует враз зникне вдалині
Не римуватиму про тебе здогади
Що назбирались там на глибині
Вже не зумію мріять бездоганно
Про все що назбиралося віками
Зуміє дума забувать "кохання"
Й лиш уві сні ти миготітимеш зірками
Не я вже цілуватиму, а інший
Обійми відчуватимеш другого
Та річка пристрасті стає тихіша
Згадаєш тільки погляди німого
Ну що ж, тоді до зустрічі у світі
Хто зна де наші стежки перетнуться
Зустрінуться десь на земній орбіті
Зустрінуться і просто розминуться...