Я не знаю , чи віриш мені
Я не знаю, чи любиш мене
Я не знаю, потрібен чи ні
Я не знаю, чи біль той мине.
Я чекатиму до кінця
Я зжену твої злі думки
Поведу тебе до вінця
відчиню́ в твоїм серці замки́.
Не дістану зірку з небес
Не казатиму "вір мені"
Я любитиму просто тебе
Розганятиму бурі страшні..
Не клястимусь , що " буду поряд"
Не писатиму мемуари..
Буду слухати звуки моря...
Ти і я. Наші се́рця удари..
Я хотітиму ...
роздягатиму...
буду пестити...
ніжно торкатися.
Я кусатиму..
боготворитиму..
неквапно..
тебе цілуватиму.
Буду зранку тобою ніжитись
Буду причиною невинних стогонів
Буду посмішкою твоєю тішитись
І кохатиму всіх твоїх демонів.
Я лиш знаю - наза́вжди, навіки
Заберу тебе блище до моря
І читатимеш вірші́ Українки..
Будемо я і ти. А над нами зорі.
