ПЛАЧУТЬ КАРІ ОЧІ В БЕЗСОННІ НОЧІ
Плачуть карі очі в безсонні ночі ...
а вдень, від сонця брови линяють
у смутку журі -ходить серце жіноче
бо немає того в парі, кого любить кохає.
Немає кому пожаліти птаху одиноку
Краса в'яне цвітом, як квітка в саду...
молоді літа пливуть швидким потоком
душа виливає море сліз від печалі і жалю.
Як струнку тополю в полі вітер гне додолу
ранить чуттєву душу шмагає тонким бичем
кружляє зриває зелене листя веде розмову
і в земнім тихім божім раю вмиває дощем.
Стою, на березі надія плачу, як мала дитина ...
мій човен поплив у море широке в далекі світи,
а високі хвилі ревуть, гроза роздирає хмарину...
і на золотім піску розмиває кохання сліди.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
