ПЛАЧУТЬ КАРІ ОЧІ В БЕЗСОННІ НОЧІ

ПЛАЧУТЬ  КАРІ  ОЧІ  В  БЕЗСОННІ  НОЧІ
Плачуть  карі    очі  в  безсонні  ночі  ...
а  вдень,  від  сонця  брови  линяють
у  смутку  журі  -ходить  серце  жіноче
бо  немає  того  в  парі,  кого  любить  кохає.

Немає  кому  пожаліти  птаху  одиноку
Краса  в'яне  цвітом,  як  квітка  в  саду...
молоді  літа  пливуть  швидким  потоком
душа  виливає  море  сліз  від  печалі  і  жалю.

Як  струнку  тополю  в  полі  вітер  гне  додолу
ранить  чуттєву  душу  шмагає    тонким  бичем
 кружляє  зриває  зелене  листя  веде  розмову
і  в  земнім  тихім  божім  раю  вмиває  дощем.

Стою,  на  березі  надія  плачу,  як  мала  дитина  ...
мій  човен  поплив  у  море  широке  в  далекі  світи,
а  високі  хвилі    ревуть,  гроза  роздирає  хмарину...
і  на  золотім  піску  розмиває  кохання  сліди.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781485
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2018
автор: Чайківчанка