Ми змалку знаєм правило одне
В житті є добрі і погані люди.
Нас вчили, що добро перемагає чарівне,
Та так буває не завжди й не всюди.
Людей багато, наче океан
В них хочеться зануритись й не виринати
Чудово так лікують від всіх ран
І перешкоди вчать вони долати.
У час важкий чи у скрутну хвилину
Не відвернуться від усіх вони
І продадуть останню свою свитину
По допомогу руку простягни.
Та люди є також, немов калюжа,
Яку б ти оминав і не вступав.
Душа у них завжди чомусь нездужа,
Хоч їх ніхто ніколи не чіпав.
Ми мусимо надії не втрачати
І боротьбу свою далі вести,
Але на мить хоча б подумай, брате,
А ким із цих людей є ти?...