ще й не скресне крига на широких плесах,
з вирію не вернуть в гнізда журавлі -
зникне, що між нами в мить якусь воскресло,
привидом-марою у вечірній млі.
не підуть галопом по зеленім лузі,
бризками-росою сіючи навкруг,
коні крутобокі. Ми - ніяк не друзі,
з мене, моя доле, не найкращий друг.
не зросте колосся у полях без ліку,
золотом духмяним не засипле тік,
я тобі не стану, люба, чоловіком,
не найліпший з мене, мила, чоловік.
***
вп'яте чи вдвадцяте, всоте чи востаннє
крутить навіжено світу карусель,
світлоносний красень, сонцесяйна пані
пензлями куйовдять дружню акварель.
