Життя, життя, мов гроно калинове,
Що сплетене суцвіттям у вінку
Тут радощі і сум, і ти моя любове
Із присмаком гіркого полину.
Роки, роки, мов пишний цвіт калини
А їхні дні- червонії плоди
І я зриваю їх, і зв'язує пучками
Ховаючи у серці назавжди.
Куди біжиш, куди ведеш, моя стежино?
То стрімко вгору, а то вниз, як бистрая вода
Та я прошу́ тебе, не будь так швидкоплинне
Моє багаторанне дороге життя.
Вже відцвіли сади омитії росою
Вже падають додолу їх плоди,
А жовте листя прикрашає осінь
Ховаючи в них пасма сивини.
В тих сивих косах першії морози,
Зимові ранки і холодні дні
Той перший сніг пухнастий, білий,білий
Весняний цвіт нагадує мені.
