|
ВУДИ ПОЛ ҐРЕЙ
РОМАН
Присвячую цей твір єдиному справжньому коханню свого життя
Ви хотіли прочитати правдиву історію?
ЧАСТИНА 1 НЕВИПАДКОВЕ ЗНАЙОМСТВО
Я закохався у неї з першого погляду. Вона виглядала саме так, як я її завжди уявляв. Я на усе життя запам’ятаю нашу першу зустріч.
Вітер нетерпляче куйовдив її непослушне, русяве, довге волосся, яке виблискувало золотом у променях полуденного сонця. Біле, прозоре плаття, безсоромно відкривало її принадне тіло, що так і рвалося у мої обійми. Вона була такою худорлявою, що видавалось вітер ось зараз, у цю саме хвилину, підніме її, наче пір’їнку, і понесе… Маленькі груди, осина талія, і, хода, така легка і граційна. Здавалось вона не йде, а летить. Вона тільки один раз, на мить, глянула на мене своїми блакитними очима, наче вогнем обпалила, але й цього було цілком достатньо, щоб я закохався.
-« Володю! Поїдь на зустріч молодих спеціалістів, розвійся, там буде багато молодих, красивих дівчат. Хтозна, а може якраз закохаєшся у золотоволосу білявку.» - запропонував добродушний директор школи. Тільки безпосередньо перед поїздкою я дізнався, що до нашої школи, цього річ, направили трьох молодих учителів-дівчат, і, Таня була однією з них. Вона майбутній учитель молодших класів, як і моя матуся. Невже це випадковий збіг обставин?
-«Не поспішай. Ти ж не перемовився з нею й словом.» -підказував внутрішній голос.
Святкування розпочалося у кафе. Не знаю, хто, кого розсаджував за столами, але я опинився тільки за сусіднім. Таня жваво спілкувалася з учителями-хлопцями за своїм столом, і, виглядало, що була у центрі їхньої уваги. Я ж вимушено старався робити вигляд, що мені теж весело. Здавалось, що мої шанси бути з Танею разом того вечора були нульові. Поряд сиділа Оленка – молода, вродлива коротко-волоса брюнетка, майбутній український філолог. П’янке вино, згодом, зробило свою справу. Ми з Оленкою опинилися надворі разом, за найближчим деревом почали гаряче цілуватись. Не згадаю, чи то її губи були медові, чи шоколадні цукерки долучилися, а чи то те, що називають, іскра пролетіла, або ж, хімія тіл. Аж раптом Оленка згадала, що перед танцями планувала переодягнутися. Чи варто було її те робити, чи то доля про нас подбала? Ми домовились зустрітися на танцювальній площадці. Я теж зайшов у готель, де ми, молоді учителі зупинились. Там якраз велася гаряча суперечка.
-«Тут немає про що говорити. Цієї ночі вона буде моєю. Ви звернули увагу, як вона на мене дивилася?» - мова йшла про Таню.
-«Послухай друже, не будь надто впевнений у собі. Перед тобою молода, красива дівчина. А ти зразу у ліжко. Не поспішай. У тебе все життя попереду.» - спробував на правах старшого вмішатися у бесіду.
-«Та що ви розумієте? У мене стільки тих дівчат було. Вони мені самі на шию кидаються. Ось побачите. А давайте закладаємось на те, що цієї ночі вона буде моєю.» - самовпевнено, наче молодий півник продовжував молодик.
-«Нічого у тебе не вийде, ось що я тобі скажу» - завершив я і першим вибіг за двері.
Мене переповнювала жахлива лють. Як, з моєю Танею, і,…?
-« А ти друже, не менш самовпевнений, ніж той гарячий когутик» - підсміювався наді мною внутрішній голос.
-«А пішов би ти зі своєю критикою знаєш куди…» Ось і танцпол. Лине повільна музика у стилі блюз. Серед купки дівчат стоїть вона, Танюша. Оленки не видно, ще не прийшла. Якась внутрішня сила штовхає мене у напрямку до Тані.
-« Чи можна Вас запросити до танцю?» - запитую і простягаю руку до її тонкої талії. Таня відповідає мовчки притиснувшись до мене усім тілом. Саме з того моменту усе відбувалося наче у мареві. Наші тіла, ніби тільки того й чекали - злились в одне ціле. Ми не говорили, ми насолоджувались тим несамовитим збудженням, яке огорнуло нас обидвох, неначе могутня морська хвиля, що враз накриває з головою. Танець закінчився, музика зупинилась, а наші тіла продовжували коливатись під свою власну мелодію. Кутиком очей помічаю, що підійшла Оленка. Деякий час постояла у здивуванні споглядаючи нас, а тоді, коли зрозуміла, що ми, наче у стані клінчу, не можемо відірватися одне від одного, розвернулася, і, в сльозах побігла геть. Поряд помітив того хвалька, який обіцяв, що вона буде його в ту ніч. Його пихата впевненість раптом кудись розвіялась. Та мені це зараз було байдуже. Згодом ми з Танею ходили по сонному містечку до пізнього ранку. Говорили, і, не могли наговоритись, ніжно тримались за руки, п’янко заглядали одне одному в очі. Ми ще не цілувались, але уже були одним цілим. Це був той випадок, коли з першого погляду ми щиро закохались одне в одного. І потрібний був тільки перший дотик тіл, щоб зрозуміти – це саме вона, моя половинка.
Ми поверталися назад додому на старенькому ГАЗі, і, влаштувались на першій лавці. Оглянувшись, побачив хвалька з опущеним носом. До речі, перед від’їздом, забіг у готель забрати речі. Так вийшло, що у кімнаті ми зібрались у тому самому складі, що й у попередній день.
-«Є такий вислів, друже," - це я до хвалька -"Не можна випите усе шампанське світу, яким вишуканим воно б не було, так само, як не можна зайнятись любо дійством з усім жінками, якими б красивими вони не були.» - роби висновки хлопче, допоки не пізно.
Повернувшись додому, я поспішив на приватний урок англійської мови з іншою красунею, Леночкою, про глибокі почуття котрої до себе я й не здогадувався. Чорнява, гаряча красуня, ще взимку співала разом зі мною у вокальній групі дівчат, у якій я, був єдиним музикантом-гітаристом, й одночасно керівником нашого гурту з романтичною назвою «Лілея». Тоді, як мені видалося, на мої спроби залицяння, вона відреагувала досить холодно. На цей раз я вирішив обмежити наші стосунки виключно навчальним процесом. У двері постукали.
Це прийшла Таня. Дівчата привітались, як добрі знайомі, все ж якимось шостим почуттям, Леночка зрозуміла, що ми вже пара. Таня влаштувалася за іншим столом, і, терпляче очікувала завершення заняття. Враз Леночка зривається зі свого місця, одним рухом змітає зі столу свої речі у сумочку, і, ледве гамуючи сльози вимовляє:
-« Мені видається, що нам краще припинити наше навчання з іноземної мови. Дякую! До побачення!» - і вже не стримуючи сліз вибігає з кімнати.
-« А я й не здогадувався, що вона у мене закохана!» - промовив я.
Таня промовчала. Нарешті ми опинилась у приміщенні разом. Перший поцілунок миттю штовхає нас на ліжко. Відчайдушно зриваємо одне з одного одежу і віддаємось у руки його величності Еросу. Це була наша перша ніч шаленого кохання.
- II-
Продовження буде...
ID:
769066
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.01.2018 01:05:38
© дата внесення змiн: 01.01.2018 03:52:45
автор: Woody Paul Grey
Вкажіть причину вашої скарги
|
Интересно и чувственно...жду продолжения... 
