Стріла шмигнула поза очі
Моє життя біжить.
Час невпинно усе поглинає
Чорна рідина з очей.
Я непритомна від думок.
Наче усе кінець,
Але кінець-це і є початок.
Коли тобі здається важко
Приходить болюче розуміння.
Твори-це все що в тебе є.
Живи бо час іде,
Він невгамовно усе поглинає.
Життя у тебе одне.
Мої думки заполонили
Дикі крики у голові.
Я борюсь,
Але що з того ?
Хто ви усі такі ?
Я встаю , торкаюсь краю мороку
Падаю на землю запалену сонцем болю.
Розплющую очі та дивлюсь на небо.
Руки трусяться я вірю.
Я намагаюсь далі жити.
І у мене це вийде.
