В тій сукні , ти найкраща в світі,-
Писав мені колись один поет.
- і запахом твоїм просякли квіти в літі.
Дозволь, я напишу тобі один сонет.
- в тій шляпі, ти нагадуєш Мадонну,-
Писав мені знайомий вже поет.
Такий чудовий і хороший спомин,
Подарував мені прочитаний сонет.
-В тих туфлях, ти чарівний ангел,-
Писав мені мій давній друг-поет.
-Дозволь я буду поруч, любий ангел,-
Цим закінчив він останній свій сонет.
-ти одінь оту чорняву сукню
І чекай мене ось тут,-
В перших віршах пролунало і
Моє серце видало доволі сильний стук.
І я оділа сукню і підбори
І в тон я підібрала капелюх.
Але нам разом не буть ніколи
Мій чарівний і загадковий друг.