Були вільні ми завжди, ми ярма не знали,
Ми при зброї і в сідлі волю здобували.
І князів і гетьманів обирали люди,
Тож не було в нас царів, не було й не буде.
Як це бісить москалів з їхніми царями,
І хазяїв, і рабів разом з холуями.
Підневільних і дурних, підлих і продажних,
Злих, голодних жебраків і злиднів поважних.
Бо вони свою тюрму волею вважають
І давно самі себе в ній охороняють.
Тягнуть у тюрму усіх, хто не зміг повстати,
І зухвалою брехнею хочуть показати,
Як своє велике благо, як високу мрію,
Бо найвища воля в них це ланцюг на шию.
От тому в лихі години ми затяті й вперті,
Бо для вільної людини рабство гірше смерті.
Ю. Брайтон
