А добро повертається сторицею…
Пролітають віки, наче привиди.
Інше місто названо столицею
І будинки давно вже не глиняні.
Пролітають епохи, гинуть цивілізації,
Прогресують хай-тек, дорожчають кораблі,
І цілують щоденно планету інші нації,
І нічого, здається, вічного на Землі…
Бенедикт, Бонапарт, віри і війни-убивці,
Історичний полин – ЧАЕС, громи канонад…
А добро споконвіку вертається нам сторицею,
А добро в цьому світі – назавжди безцінний клад!
