Народе мій, ти загадка для світу:
Терплячий і покірний, і палкий!
Ці риси, мій народе, в тебе звідки?
Від тих, чиї топтали нас полки?
Народе, ти на диво витривалий,
Пожежу в душах якісно гасив
І витримав ворожі всі навали
Став вільним на прийдешні всі часи!
Народе мій, відомий ти у світі,
Твоя складна історія – моя.
Не хочем жити ми Москві підзвітні
І під диктат, що лине із Кремля!
Народе мій, проснися, досить жити
За принципом: аби тільки не я!
Не будь обслугою, зумій служити,
Стань як хрестом освячена сім'я!
Облуду скинь з очей, о мій народе,
І від князів ти відділи синів,
Щоби не милостиню – нагороду
Від них усіх ти вимагати смів!
Народе мій, я в мудрість твою вірю,
Постанеш скоро вже на повен зріст,
Бо і терпінню є в природі міра,
Й планету сколихне одвічний благовіст!
18.11.2012
Ганна Верес (Демиденко).
Дай то, Боже! 
