Не зупиняється життя на полустанках,
летить воно немов нічний експрес.
Міцної кави тільки випив зранку
і вже не загальмуєш той процес:
Навчання, друзі, дім, сім’я, робота
і радощі, і навіть перші втрати,
і вітряки немов у Дон-Кіхота,
і дійсністю потріпані всі лати.
Так шістдесят як блискітки мелькнули
і кращі роки ніби відцвіли…
Зупинишся, поглянеш у минуле
і думаєш, що майже й не жили.
Не переймайся, юність не вернути,
та й старості не варто виглядать.
Зірви рішуче з себе часу пута,
забудь про вигляд, вік і навіть стать.
21.08.2017
Спробувала читати вашого вірша- не вийшло, відразу заспівалась пісня. Останній куплет тут як приспів. Спробуйте і ви заспівати, А може хтось вам і ноти напише, було б дуже красиво!!!!!
