Мені не вистачає
Життя прекрасне, коли в кишені гроші є!
Всього в достатку, і це кожен знає.
Але усе це зовсім не моє,
Мені весь час чогось не вистачає.
Мені горілку продають без ліку,
Де в формулі відсутній один атом,
І Мендєлєєв вкоротивши собі віку,
Покрив би хіміків таких ганебним матом.
У ковбасі моїй відсутнє м’ясо,
А в молоці немає запаху корови,
Об тебе треться кіт твій ласо —
Не здумай ці продукти дать котові.
П’ючи вино, яке не з винограду,
Чи цмулиш пиво, що не має хмелю,
Спокійний будь, я дам тобі пораду,
Ти не людина, і не був ти нею.
Ця дилема, як і спір цей – вічні,
Для влади ти в образі загальному,
Ти громадянин – пересічний,
Подібний натуральному.
17.10.2013 р.
Ви праві, Миколо! Тільки газетних статей не виносьте на поетичний сайт... Працюйте над художніми образами та засобами... 
