Запах кофе и книг,
Летней ночью без сна.
Нету больше интриг,
Я простившись ушла.
Больше нет сожалений,
Ни смеха, ни слез.
Никаких ожиданий
Вечер грезы принес.
Я сижу у окна,
Наслаждаясь дождем.
Опадает листва,
Холод ломится в дом.
Вдруг белый пух
Упал с небес.
Ковром зеленым
Укрылся лес.
Бегут года,
Так мчатся вдаль.
И лишь в глазах
Видна печаль... (с)
З Вашого дозволу
Запах кави та книг,
В літній ночі без сну.
Нема більше інтриг,
Попрощавшись – піду.
Більш нема співчуттів,
А ні сміху, ні сліз.
І ніяких надій
Вечір мрії приніс.
Я сижу близь вікна,
В насолоді дощем.
Тихо падає лист,
Холод в дім вже іде.
Раптом білий пух
Впаде з небес.
Килимом зеленим
Вкриє ліс весь.
Біжать роки,
Так летять у далі.
Та лишень в очах
Всі мої печалі …