Нетак,щось зі мною-болить щось душа,
навірно в житті,моєму наступила зима.
Усе в один колір,я бачу завжди,
і наче лід - холодні думки.
Холод від мене,морозить усе-
і це більш за все,бентежить мене.
Як кожне живе - хочу я тепла,
тому і надіюсь-душа ще,жива.
Чекаю весни,щоб сльози текли,
щоб теплі і щирі вони всі були.
І серце з душею-розтаяли в раз,
щоб добро парило-для всіх,люди вас.
А діла як цвіт повсюди цвіли,
а згодом усім,дали нам плоди.
Запах та смак щоб пянив весь народ,
я хочу зробить,до людей теплий крок.
І маю надію,що так завжди і буде,
весна у житті більш не мене.
Теплі відносини,ще більше росли,
і умножалися наші плоди.
Як буде весна і тепло на душі,
стане всім краще жить на землі.
Тож бережім тепло у душі,
і запанує радість,у нашім житті.
