Лопочуть хвильки під міцним крилом гагари —
Відлуння зринуло на сонні береги.
Вдягнуло небо сонцесяйні шаровари —
Рентгеном пронизало річку і луги.
Ранковий вітерець завдав на камертоні
Мелодію дерев, торкнувшись їх висот —
Пташиний хор защебетав в своєму тоні,
Складав пісні і підбирав слова для нот.
Вусатий цвіркунець виводив гучно соло —
Від сюркоту проснулася його рідня…
Спивало сонечко кошлаті роси кволо —
Ліниві промені сипнуло навмання…
Від акробатів-риб, їхніх стрибків з водиці,
Порозбігалися спіралями круги.
Подався в мандри день новий на колісниці,
Очима неба ясно усміхнувсь згори. 19/08/15
