Не заповнена порожнеча,
Як декларація бідняка.
Ти вписуєш туди якісь цифри
Ну так, навскидку, з голови
Занотовуєш щось,
Викреслюєш, корегуєш
І розумієш...
Ти, нічого вже не врятуєш:
Твій банк прогорів на кредитах,
Твої думки розтягли на цитати й склади...
Подумай сама, чого варті пусті слова?Слова не чути,
ворушаться губи,
Але в душі німота...
Лікар знову наплутав
Виписав не ті ліки,
Паморочиться голова,
Відчуття сплітаються у гордіїв
Вузол
Доведеться рубати, що вдієш,
Викреслювати факти й події,
Придумувати відмазки
І зрештою скоритися
Ха, ну це ж просто,
Це ж така гра!
Переможців не судять!
А хто переміг?
По війнах залишаються
Тільки жертви і монументи героям
Юрба раз на рік покладає квіти
До них
І виголошує палкі промови...
Твоя війна триває
Кожного дня забирає найкраще...
Так краще?
Жаліти себе за промахи і поразки
Хей, дівчинко, облиш своЇ казки
Ніхто в них не вірить
Та й ти, чого ти сама вАртуєш?
Випадкових поглядів, докорів
Сумнівів та іроній
І жалю,жалю,жалю
Що ти не вписуєшся у жодну з картинок
Ну от просто так, не пасуєш.
І мабуть саме з жалю
І з безислої люті
Ти руйнуєш
Найперше власне життя,
Потім мрії, якісь сподівання...
О, я вас прошу, додайте до цього списку - кохання
Великими літерами, двічі підкресліть
Колись сплуталося бажання
Уваги і втеча
Чого вартує твоя ніжність і вірність?
Твоя щирість і доброта
О, відповідь надто проста
Її красна ціна - фальш мідяка
Вкраденого у бідняка...