Присвята студентам Дубровичччини
Столиця України-Київ, “жізнь кіпіт”...
Я в універі гриз граніт,
Але відчув шалену втому,
Спішу в Дубровицю, до дому,
Лечу, як до Горині біла “птіца”,
В “Велікій город Дубровіца”,
Щоб після сесії
Згасить агресію.
Полісся миле - зелений рай,
Студента свого зустрічай.
Дівчатка милі, білолиці
Лише у моїй Дубровиці,
Віночки з квітів, повні груди...
Тримайте ж мене, добрі люди,
Тримайте троє,
Бо не удержить двоє!
Готуйся пальцем пхана ковбаса
І мацека смачна краса,
І сало краще шоколада...
Моє життя в Дубровиці-"что надо"!!!
Огов, до мене, любі друзі!
Мабуть що вип'ю
І розгуляюсь на окрузі,
..."Пиво, водка,
мацек і сєльодка,
салат Олівьє..."
Горе тому,
Горе тому хто не п'є.
Націлуюся, нап'юся
І під сосну завалюся...
Та не думайте що сплю,
Я ж так Дубровицю люблю!
Забулася сесія...
Прощавай агресія!
