В пам'ять про найкращого татуся у світі
Приснись, татусю, хоч на мить,
Ввійди в мій сон травневим вітром,
Допоки сестри, й мама спить,
Ввійди в мій сон початком літа.
Я пригорнусь до рук твоїх,
Згадаю, як ми розмовляли,
Коли лунав в оселі сміх,
Коли пісні твої лунали.
Приснись, я розкажу тобі
Про те, як зо всіх сил тримаюсь.
Настали, тату, дні сумні,
Та, мабуть, ти про все це знаєш.
Ти ж так любив життя і жити мріяв,
І плани будував, як далі жить.
Ти так сіяв - сіяв і стлів в раз...
Тебе забрала та злощасна мить.
Приснись, татусю, я тебе благаю!
Візьми мене за руку і скажи "Я ТУТ!",
Хоча, татусю миленький, я знаю,
Що тебе на небі також ждуть.
Всі люди помирають, а найкращі швидше,
Вони потрібні також і в раю.
Про смерть усі поети пишуть,
А я свій вірш татусеві пишу.
(Діана Соловонюк) Дата написання: 20.05.2016 р.
