Бузок цвіте. Весна ступає.
На серці холодно. Тебе немає.
Раптово все на світі зупинилось,
На мить здалось, що ти мені приснилась.
Приснились твої очі, твої губи,
І ніжний голос, що мене голубить.
Приснились твої руки та обійми,
І вії, що легенько так тремтіли.
Хотів не раз тобі сказати,
В волосся твого неймовірні аромати.
А руки ніжні та такі тендітні,
Неначе ти родилася у квітні.
Боявсь всю правду розказати,
Як знав, що не захочеш мене знати.
Хотів би я з тобою вічність бути,
Надіюся, що встиг усе збагнути.
