Тумани покривають все довкола,
Вам час летіти у чужі краї…
У золоті сади, чорніє поле,
Клини у вирій стоптують свої.
Чи всі ви повернетеся додому,
Коли весною скотиться туман
І закурличуть в небі золотому,
І розпочнете в нас новий роман?
Бо лиш згадаю, скільки вас пропало,
Розбилося , покинуло політ…
Чи то туди, чи, як до нас вертали,
В чужих краях свій залишили слід.
Верніться! Відсвяткуємо весілля,
Згадайте тих, хто згинув на путі.
На цій землі знайдете диво-зілля,
Тут лебедята будуть на крилі.
Повернення лебедів у рідний край - це тернистий шлях випробувань, і не всі ці прекрасні птахи долають його.
Романтичний і трохи сумний вірш про чудових птахів і їх вірну любов до рідного краю.
Ай справді не всі повернуться додому, що дуже шкода. Люблю цих птахів у них така граціозність і така краса. Вірш прекрасний і такий змістовний!!! Браво!
