(наслідування)
Між персами до ранку заблукав,
і марив щастям, як мала дитина,
всю ніч в один клубок думки збирав -
бажання двох злилися воєдино…
Легкі стежки на тілі не шукав,
блукав у хащах спідньої сорочки,
від дотиків до персів помирав,
росу збирав губами на горбочках…
У глиб пірнав і згодом виринав,
емоцій шквал, мов буря в океані,
як дикий звір поранений стогнав,
заснув під ранок на святій поляні…
Чи це був тільки сон, чи наяву,
що він тривав ті перса у долонях,
її очей небесну глибину
так часто бачив у часи безсоння…
Якби ж він знав, де нині ти живеш,
стояв би аж до ранку під балконом,
дивився, як виходиш із одеж,
відчув себе могутнім Посейдоном*…
Аж до світанку сон оберігав,
приборкував нестримні нереїди,*
і подумки між персами блукав
дочки богів Нерея і Доріди…
На жаль, йому це зараз не дано,
герої вірша навіть незнайомі,
але чому ввижається вікно,
яке горить в небесному каньйоні?
Вночі у мріях лине в небеса
удвох в обійми зоряні Дельфіна*,
в сузір’ї світиться її краса,
фантазія - це доза ендорфіна…
* Посейдо́н - в давньогрецькій міфології -
Бог-володар світових вод
* Нереїди - морські німфи, дочки Нерея і Доріди -
Фетіда, Амфітріта й Галатея
Метафорично "нереїди" — морські хвилі
* сузір'я Дельфін - Посейдону сподобалася
нереїда Амфітріта, яка злякалася його залицянь
і втекла в Атлаські гори. Посланий до неї
Посейдоном дельфін переконав втікачку
вийти заміж за Бога вод. На подяку Посейдон
помістив образ дельфіна серед зірок у вигляді
сузір'я Дельфіна
Олю, розкішна лірика! аж захотілось почитати Павличка, бо наслідування вийшло таке захоплююче! А ще, образи з використанням міфів додають віршу елегантної інтелектуальної окраси
Я вчора перечитала чимало прозових роздумів про кохання і секс Окрім вірша Д. Павличко, я ще прочитала еротичний вірш Максима Рильського, і виникла ідея написати жіночі варіанти цих творів щоб були не такі відверті, а ерогенні зони були більш завуальовані
щоб були не такі відверті, а ерогенні зони були більш завуальовані 
