Весняний день грозою розпочався:
Гриміло, блискало і йшов великий дощ.
Ще день тому з коханою стрічався,
А зараз сам, лиш чути шум підошв.
Ще день тому разом вони сміялись
Гучно і радісно жили одним життям.
Ще ніч тому у маках так кохались,
Що заздрісно було зіркам. Дитям
Природи вона була для нього.
Чарівна мавка, ніжна, мов весна.
Напитись голосу її п’янкого
Одна лиш мрія в цього юнака.
