У зеленому полі, що під горою,
Там де змійкою звивається ріка.
Ми весною ходили разом з тобою,
І в моїй руці була твоя рука.
Тут ми красуню берізку зустріли,
З вітром тихо розмовляла вона.
І ніжно листям йому шелестіла:
-Яка ж чудова весняна пора.
А рядом могутній дуб кучерявий
Своїми вітами на них махав.
Був він молодий, та дуже ревнивий-
Берізку до вітра приревнував.
Бо, ростуть разом давно уже в полі
І корінням своїм переплились.
А віти чекають кращої долі,
Щоб ними вони навіки зійшлись.
