Душа як пташка в небо лине
Туди на вільнії світи,
І мріє як морська перлина
Глибини всі перемогти.
Не мила їй люба наруга,
Людській нескореній душі,
Політ – природа її друга,
А перша – в нашім тілі жить.
І як знайти ту середину
Душі і тіла золоту?
Уникнути щоб спір між ними,
Ми прагнем істину просту.
Ніде шукать її не треба,
Вона вже є, лиш зрозумій -
Якщо душі неспокій в тебе,
Дай слова Божого ти їй!
Знайдеш в нім поміч і пораду,
Нові душевні обрії -
Любов і волю і розраду
Дарує Бог нам в Біблії.
Й відкриється душі Вселенна
Простори Правди і Добра.
Якщо душа твоя нужденна,
Їй слова Божого пора.
30.03.17
