Розбрелись, мов коні, у лугах тумани,
Заховавши зорі знову у імлі.
Чергові новини . . . є смертельні рани,
Полягли солдати на своїй землі.
У свої обійми їх прийняли трави,
Залишивши душі десь там у полях.
За безпеку рідних і за честь держави
Швидко обірвався їх життєвий шлях.
Не цвістимуть рясно вже для них каштани
Не вдихнуть п’янкого запаху весни
Ті, кого не буде поруч більше з нами . . .
Ті, що не вернулись із полів війни . . .
Потечуть струмочки рідними стежками,
Дощ окропить землю так, що не пройти.
Тільки наші хлопці вже за небесами
Будуть милуватися цим із висоти.
Де бої точилися - квітнутимуть маки,
Сонце цілуватиме пристрасно калину,
Це з небес Герої подадуть нам знаки,
Що вони й на небі люблять Україну . . .
Розбрелись, мов коні, у лугах тумани,
Заховавши зорі знову у імлі.
До могил Героїв принесуть тюльпани
Ті, хто берегтиме пам’ять на землі.
24.07.2017р. Павло Мельник
