Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Шостацька Людмила: НЕЗВИЧНА ПОДОРОЖ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Nino27, 24.01.2017 - 19:10
"Не знаю як хатці сказати "Привіт" - як я Вас розумію...А віршик чудовий!!!
Надія Башинська, 24.01.2017 - 00:32
А Ви розважте свою хатинку. У неї є ВИ!!! І крім полинів там є багато солодкого, Людочко!!!Ми з сестрою багато років їздимо, вклоняємось... І згадуємо те все світле-світле.
Шостацька Людмила відповів на коментар Надія Башинська, 24.01.2017 - 14:17
І ми вчора з сестрою їздили.Нас так вдарило,що ми все забули.Потихенько будемо відновлюватись.Дякую Вам,Надю.
геометрія, 23.01.2017 - 21:35
І сумно, і боляче, і гарно, Людо! На жаль ми втрачаємо найдорожче, а зникають же не лише люди, а й села...На жаль в Україні всі села бідніють, селяни й їх хати стають не потрібні...
Шостацька Людмила відповів на коментар геометрія, 23.01.2017 - 21:41
Може якби люди краще жили,то не було б їх так боляче втрачати.А то дивишся:намучився і вже все... Дякую Вам,Валентино Григорівно.Здоров'я Вам,успіхів.
Людмила Пономаренко, 23.01.2017 - 21:14
Дуже розумію Вас, Людо, і співчуваю... Світла пам' ять Вашій мамі.
Шостацька Людмила відповів на коментар Людмила Пономаренко, 23.01.2017 - 21:29
Дякую,Людмило,за Ваше щире серце.
Шостацька Людмила відповів на коментар Любов Матузок, 23.01.2017 - 20:56
Дякую,Любочко. Світла пам'ять Вашій мамі.
Шостацька Людмила відповів на коментар Ірина Кохан, 23.01.2017 - 20:23
Дякую,Ірино,за співчуття. Сьогодні іздила в село,записала,що відчула.
Олена Жежук, 23.01.2017 - 19:49
Аж мурахи... Чутливо, з любов"ю про найдорожчу людину. Обіймаю вас ...
Шостацька Людмила відповів на коментар Олена Жежук, 23.01.2017 - 20:04
Щиро вдячна,Оленочко.Я вже дуже багато написала про маму,але то все для себе. А це сьогодні насмілилась поїхати до порожнього дому...І Вас обіймаю,відчуваю Вашу підтримку.Дякую.
Тетяна Луківська, 23.01.2017 - 19:14
Так зболено, так чуттєво. А я приїзджаю і навколо хатини кружляю, бо давно вже там чужі люди живуть, та спогади як і пам.ять з нами завжди
Шостацька Людмила відповів на коментар Тетяна Луківська, 23.01.2017 - 19:23
І так сумно,і сумно як стоїть сиріткою... Маємо пам'ятати,бо це-наше рідне.Дякую Вам,Тетяно.
Ганна Верес, 23.01.2017 - 18:58
Не маю слів, лиш сльози ув очах... Людочко, я коли поховала синочка колись, приходила на могилу, говорила і мені легшало. Не бійтеся, те, що малося, те вже сталося. Шостацька Людмила відповів на коментар Ганна Верес, 23.01.2017 - 19:08
Не знала,що Вам довелось пережити таке горе.Співчуваю .Дякую,Ганно.
Ніна-Марія, 23.01.2017 - 18:54
Як я Вас розумію, Людочко. Дуже болючі і щемні рядки..це стан, який важко передати.. Хай Бог додає Вам сил.
Нора2, 23.01.2017 - 18:06
я плачу и скорблю с Вами, потому что тоже похоронила маму, только в тот дом, к сожалению, не могу уже вернутся, его разбомбили... спасибо вам за потрясающие строки!
|
|
|